Які закиди найчастіше чують хлопчики? Зазвичай це фрази: Ти ж чоловік! Чоловіки ніколи не плачуть, або «Чоловік не повинен бути боягузом, тобі не можна боятися». А якщо це не діє, в хід йде ще більш жорстоке зауваження: «Що ж ти ведеш себе як дівчисько?..»Ось так з хлопчиків виростають чоловіки, які не плачуть і зовні нічого не бояться. А, насправді, мають багато комплексів, страхів і проблем.
Верхівка рейтингу чоловічих страхів
Складно об’єктивно назвати найпопулярніші чоловічі страхи, Адже чоловіки постійно стверджують, що нічого не бояться. Тому складати рейтинги чоловічих страхів доля жінок, що спираються на свою інтуїцію і особистий досвід. Верхівки таких списків очолюють зазвичай такі чоловічі фобії: перш за все, боязнь одруження, РАГСів, сімейного життя, наступний страх – боязнь старості, вікових змін, лікування і докторів і, безумовно, страх виявитися слабким і безпорадним… Чи схоже на правду? Як би там не було, жінки звинувачують чоловіків в першу чергу в цих страхах. Правда, ці дані трохи відрізняються від того, що вважає з цього приводу серйозна наука психологія. Наприклад, психотерапевт Вільгельм Йонен, грунтуючись на результаті своєї багаторічної практики, виділив такі основні чоловічі фобії :
- страх потерпіти фіаско в професії, інтимі і життя ,
- страх втратити репутацію ,
- страх стати посміховиськом ,
- страх опинитися в підпорядкуванні, бути маріонеткою в чиїх би там не було руках ,
- страх виявитися обдуреним ,
- жах від власної безпорадності, страх виявити свої слабкості ,
- страх виявитися непотрібними і самотніми ,
- страх здатися сентиментальним ,
- страх виявитися непривабливим, нелюбимим, відкинутим і звідси – страх перед виразом своїх почуттів.
Боягуз – не грає в хокей
Щоб довести свою хоробрість, силу і безстрашність, чоловіки здатні на багато ризиковані вчинки – вони підкорюють вершини, відправляються в кругосвітні подорожі, ставлять рекорди для книги рекордів Гінесса. Але впоратися зі своїм внутрішнім світом куди складніше, ніж з непоступливим навісом в скелі або зі штормом в океані. Тому психологи радять чоловікам єдиний спосіб звільнитися від своїх страхів – визнати їх і навчитися відкрито висловлювати свої емоції, а не намагатися придушувати їх в собі. Це не означає, що можна накупити хустинок і несподівано розвітися на початку фільму-мелодрами або влаштувати істерику в кабінеті начальника. При всьому бажанні, у чоловіків, які звикли тримати себе в рамках, так зробити не вийде. Але почати варто з двох речей, властивих, на думку психологів, всім чоловікам, що приховує свої страхи: перестати уникати ситуацій, здатних виявити страх, і не йти від розмов, під час яких страхи можуть бути оголені. Повернувшись до своїх чоловічим страхам особою, з ними простіше буде домовитися. А тікати від них можна все життя. Тільки від себе все одно не втечеш.
народити сина…
З трьох важливих справ, які заплановані чоловіками на життя, народження і виховання сина – може бути кращим способом позбутися від власних страхів і допомогти жити без страхів своїй дитині. Для цього потрібно позбутися від будь-яких установок «Хлопчики НЕ…». Потрібно зрозуміти, хлопчикові теж може бути боляче і страшно. Так, сюсюкаться з ним не варто. Але підставити чоловіче батьківське плече, поговорити, поплескати по плечу за участю помітивши «Ну-ну, буде тобі…»- буває дуже важливо. Давно доведено, що якщо дитину не вчили пригнічувати в дитинстві свої емоції, не відмахувалися від його проблем, дозволяли самовиражатися, у дорослому житті такій людині з легкістю вдається виходити з стресових ситуацій. Щасливим буде той дитина, якій батьки зуміли пояснити, що будь-які емоції, в тому числі страх і гнів, мають право на існування. Тільки при цьому прояв будь-яких емоцій не повинно шкодити ні самій людині, ні оточуючим його людям. Просто потрібно знайти спосіб «виплеснути» наболіле і попередити таку ситуацію надалі (комусь, наприклад, допомагає страх промалювати, кому-то проспівати, кому-то придумати для страшної історії хеппі-енд). А, пояснюючи цю життєву мудрість дитині, батькові волею-неволею доведеться самому піти цьому ж правилу. І стати оптимістом, частенько згадує, що «навіть якщо вас з’їли, все одно є два виходи…»