Історія ринопластики сягає своїм корінням набагато глибше, ніж може здатися. Уже в Стародавньому Єгипті писали медичні трактати про те, як допомогти людині зі зламаним носом. Пластичні хірурги були в пошані і в Стародавній Індії, що не дивно: закони там були суворі. Здавалося б, при чому тут закони? А при тому, що, скажімо,подружня невірність (і ще ряд правопорушень) каралася в Індії відрізанням носа. Щоб неповадно було. Саме в той час був винайдений метод пересадки на ніс шматка шкіри з чола. У середньовічній Італії для тих же цілей брали шкіру з руки. Виглядало, напевно, не дуже естетично, але все ж краще такий ніс, ніж повна його відсутність.
Медицина зробила крок далеко вперед. У наш час ринопластика одна з найпоширеніших операцій в пластичній хірургії. Якщо горбинка на носі або характерна для слов’янського типу зовнішності Картопляна форма отруюють людині життя — за енну суму грошей можна отримати собі благородний Грецький профіль. Було б бажання-ну і можливості, звичайно.
Перефразувавши слова Великого Комбінатора, можна сказати-далеко не завжди ринопластика — розкіш. Найчастіше вона є засобом виправлення помилки природи або усунення наслідків травми. Ринопластика допомагає людям, які отримали пошкодження особи в катастрофах, при нападі тварин і т.д. викривлення носової перегородки — теж абсолютне показання: невесело жити, страждаючи постійним нежиттю і не маючи можливості вдихнути на повні груди…
Втім, велика частина пацієнтів клінік пластичної хірургії-люди, які просто незадоволені формою свого носа і хочуть його підправити, довівши зовнішність до свого ідеалу.
При всій своїй поширеності, ринопластика – ще й найскладніша з усіх пластичних операцій, тому що ніс заживає найповільніше. Повне загоєння займе місяці чотири, не менше – і навіть після найуспішнішої операції ніс стане куди більш вразливий, ніж» рідний”: для людей, які перенесли ринопластику, набагато небезпечніше інфекції і гайморити.
У проведенні цієї операції обов’язково відмовлять людям, що страждають на цукровий діабет, захворюваннями серця, які мають проблеми з печінкою. Астматики теж в групі ризику.
Якщо вам вже виповнилося сорок років, ринопластика теж не для вас — і це не примха лікаря. Шкіра з віком втрачає пружність і еластичність, але ж від неї багато в чому залежить форма майбутнього носа. Якщо шкіра не буде допомагати “тримати форму”, це зведе нанівець результати найвдалішої операції. У дзеркалі ви побачите щось малоестетичне, і лікар буде абсолютно не винен.
В інтернеті можна знайти безліч відгуків і вражень людей, які перенесли операцію ринопластики. Що цікаво: практично кожен, хто зважився на це втручання в свою зовнішність, зазначає, що оточуючі люди практично не помітили цих змін! Не тільки колеги по роботі, але навіть друзі багатьох з них навіть не здогадуються про операцію. Це говорить про дві речі. По-перше, про майстерність пластичного хірурга: адже якщо зміни відразу кидаються в очі, цеознака неякісно зробленої операції. А по-друге-це зайве підтвердження того, що ми надаємо занадто велике значення якимось нюансам власної зовнішності. Жінці може здаватися, що всі зустрічні уважно і з презирством розглядають її горбинку на носі і саме тому у неї не складається особисте життя. Хоча, хто знає, може бути, винна не горбинка, а нестриманий характер або навпаки — надмірна скутість в спілкуванні?
Далеко не у всіх після операції круто змінюється життя, хоча цього очікує, мабуть, відсотків дев’яносто людей, які переступають поріг клініки пластичної хірургії. Однак і тих, хто шкодує про свій вчинок, дуже мало. Причини наших проблем і життєвих невдач, звичайно ж, не в носі, вухах або підборідді, вони всередині нас. І часто позбувшись від зовнішнього недоліку (якого ніхто крім нас і непомічав), ми скидаємо з себе вантаж комплексів, стаємо відкритіше, доброзичливіше і впевненіше в собі. А це, звичайно, притягує до нас нові знайомства, удачу і везіння. Це, безумовно, великий плюс. І якщо людині для того, щоб полюбити себе і своє тіло, необхідно зробити операцію — це його вибір. І не найгірший вибір, треба сказати. Краще вже ринопластика, ніж депресії, правда?
І все-таки-невже для того, щоб любити себе і приймати таким, як є, обов’язково лягати під ніж?
Пластичні хірурги розповідають, що існує таке незбагненне явище, як мода на форму носа. У якийсь період популярні носи з горбинкою, в якийсь-класичні або злегка кирпатий…
А це означає, що цілком може пройти пара років – і люди будуть рватися в Клініки пластичної хірургії, щоб роздобути там жаданий орлиний ніс, який, як вам здається, псує вам все життя.
Спробуйте подивитися на речі з цього боку. Мода, а також нав’язане масовою культурою уявлення про красу — речі мінливі. А ніс у вас, вибачте вже за банальність, один.
Взяти, наприклад, одну з найпрекрасніших жінок двадцятого століття — Анну Ахматову. Її фотографії анфас знайти дуже складно-хіба що найбільш ранні, де їй років шістнадцять. І звідти на нас дивиться абсолютно звичайна дівчина – не Красуня і не погануля. Ні в яке порівняння не йде з тією гордою і яскравою музою, чий запаморочливий профіль немов узятий з давньої монети. Анна Андріївна була жінкою розумною івміла підкреслювати свої достоїнства: позувала фотографам майже виключно в профіль. Як ви вважаєте, якби вона була нашою сучасницею і бачила рекламу клінік пластичної хірургії в кожній газеті — вирішила б вона виправити свою зовнішність?.. Та ні за що на світі!
…цікаво, скільки таких благородних носів скальпель хірурга перетворив в акуратні, точені, але нічим не примітні носики?..